Відлуння афганської війни
Поставте скибку хліба на стакан
І голови схиліть в скорботі вічній,
За тих, кого убив Афганістан,
Чиї він душі зранив і скалічив…
Схилімо ж голови перед світлою пам’яттю тих,
Хто залишився вічно молодим
Афганська війна належить до тих подій 20-го століття, які ще не знайшли свого повного та об’єктивного висвітлення та аналізу. Вона залишається «білою плямою» новітньої історії.
15 лютого 1989 року для багатьох став днем, коли скінчився рахунок втратам наших солдатів, службовців. Важкий, сумний підсумок. Багато матерів і батьків не дочекалися своїх синів, котрі не сказали - «Мамо, я живий...».
Летіли в Україну «чорні тюльпани» з цинковими гробами. Україна втратила близько 4 тисяч молодих хлопців, серед тих хто не повернувся з афганської війни є імена наших випускників Морунова Сергія і Токара Ігоря.
Кожного року учні та вчителі Словітського НВК їдуть на могилу Сергія в село Якторів, покладають квіти та запалюють свічку пам’яті.
Давайте без слів, і довгих промов,
Без цих монологів, що в серце ножами…
Болить, ще і досі проллята кров…
Хвилина мовчання…Померлим в Афгані!!!
.png)